Бажано, щоб до рішення звільнити працівника вели об'єктивні причини – наприклад, він почав погано справлятися зі своїми обов'язками. І тут можна звернутися до трудового договору, в якому мають бути прописані завдання співробітника. Якщо існує пряма невідповідність між договором та діями спеціаліста, це є законним приводом для звільнення.
Те саме стосується таких причин, як алкоголізм, систематичні прогулі, запізнення. Навіть у разі разового порушення дисципліни можливе звільнення – ст. 193 ТК Україна. Головне для роботодавця в цьому випадку – зібрати доказову базу. Вона стане в нагоді і при складанні документів на звільнення, і в суді в разі розгляду. Втім, до такого доходити рідко – просто поясніть співробітнику, що краще хай він звільниться за власним бажанням або за згодою сторін, ніж за статтею з «ганебним» записом у трудовій. Зазвичай працівники погоджуються на таку угоду.
Порядок дій при звільненні:
- Розмова із звільненим, обговорення розірвання трудового договору. Уточнення статті та самої підстави звільнення.
- Складання заяви за власним бажанням (від імені співробітника) чи двосторонньої угоди.
- Розрахунок, оплата відпрацьованих днів/годин, компенсація невикористаних відпусток.
Головне, заручіться підтримкою закону – посилайтеся на відповідні статті, офіційно фіксуйте всі порушення працівника – і тоді у вас будуть усі підстави для легального звільнення працівника.
Порада відрекрутингової компанії WorkWise: Спробуйте грамотно вибудувати переговори та підвести до звільнення не зіпсувавши собі репутацію хорошого роботодавця